ПРОЄКТ "РОЗВИТОК МОДЕЛІ ПЕРЕХОДУ МІЖ СИСТЕМОЮ РАННЬОГО ВТРУЧАННЯ І ДОШКІЛЬНОЮ ОСВІТОЮ"

Упродовж 2017-2019 навчальних років ЗДО №303 є активним учасником міжнародного ПРОЄКТУ "Розвиток моделі переходу між системою раннього втручання і дошкільною освітою на прикладі двох регіонів України".

Сьогодні проблема навчання дітей з особливими освітніми потребами набуває широкої актуальності. Інклюзивна освіта стає доступною для дітей з особливими освітніми потребами, адже право на рівний доступ до якісної освіти та навчання за місцем проживання в умовах закладу дошкільної освіти – це право всіх дітей.

У контексті сучасних змін у сфері інклюзивної освіти на рівні дошкільних закладів освіти, а також з метою забезпечення наступності системи раннього втручання, Всеукраїнський фонд «Крок за кроком» (м.Київ) спільно з партнерськими організаціями – Благодійним фондом «Інститут раннього втручання» (м.Харків) та Благодійною установою «Начально-реабілітаційний центр «Джерело»» (м.Львів) – розробили проект «Розвиток моделі переходу між системою раннього втручання і дошкільною освітою на прикладі двох регіонів України» (далі Проєкт). Проєкт підтримано програмою «Раннє дитинство» Фонду Відкритого суспільства на період грудень 2017 року – червень 2019 року.

У нашій практиці робота з особливими дітьми триває з 2012 року.

У січні 2012 році на районному рівні затверджений досвід роботи вихователя Рогової Т.О., яка уперше взяла ініціативу впровадження інклюзивної освіти в умовах нашого закладу. Цей досвід набуває більшої актуальності зараз, коли до нашого закладу у 2018 році була прийнята дитина з особливими потребами і саме тоді, коли наш заклад було включено до міжнародного Проєкту.

У ході Прєкту ми вивчили і опрацювали нові тенденції впровадження інклюзивної освіти. Це допомогло визначити провідну мету роботи нашого закладу із заданої проблематики у рамках Проєкту - розробити ефективну модель переходу між системою раннього втручання і дошкільною освітою та окреслити чіткий злагоджений механізм дій всіх учасників освітнього процесу.

В ході Проєкту, у нашому закладі, ми провели наступну роботу:

- створили команду супроводу з моменту зарахування дитини до закладу у складі: адміністрація, практичний психолог, вихователь, музичний керівник, батьки дитини;

- розробили індивідуальну програму розвитку (далі ІПР) на основі висновку Інституту раннього втручання;

- оновили та доповнили соціально-педагогічну програму: «Розвиток соціальної толерантності дошкільників в умовах інклюзивної освіти» як додатковий освітній ресурс;

- розробили корекційно-розвивальну програму (передбачену ІПР): «Не хвилюйся – поруч друзі»;

- розробили програму Переходу для дитини з особливими потребами;

- у рамках програми Переходу та ІПР змінили розвивальний простір у групі.

Оновлена та доповнена соціально-педагогічна Програма «Розвиток соціальної толерантності дошкільників в умовах інклюзивної освіти» (автор Рогова Т.О.) містить курс спеціальних заходів, спрямованих на розвиток та набуття соціального досвіду дитини, який дасть їй змогу в майбутньому бути толерантною до поведінки, думок, почуттів інших людей, поважати їхні права. У процесі реалізації цієї програми нам приємно спостерігати за змінами у поведінці дітей групи, в якій перебуває дитина з особливими потребами, у позитивну сторону. Так, застосовуючи методику Ляльки-Персони, вихователь проводить спеціальні заняття, в результаті яких діти вчаться проявляти ініціативу допомогти іншому одягнутися, зав’язати шнурки на чоботах, підставити стілець, пропустити першого до групи, не штовхаючи, а навпаки, з повагою, вчаться проникатися співчуттям, проявляти емпатію.

Корекційно-розвивальна програма «Не хвилюйся – поруч друзі» (автор Субачева Ю.І.) окреслила роботу практичного психолога з адаптації дитини з інвалідністю до умов закладу дошкільної освіти та розвитку у неї соціальних навичок (умінню взаємодіяти) в дитячому колективі. Завдяки систематичній роботі практичного психолога з реалізації даної програми, адаптація дитини до умов закладу дошкільної освіти пройшла у легкій формі, дитина знайшла собі друзів-однодумців у групі однолітків.

У програмі Переходу (автор Павлюк С.О.) приділяється увага періоду переходу та підготовці, що потрібна дитині з особливими потребами, її сім’ї та педагогам закладу дошкільної освіти для того, щоб зробити досвід переходу успішним і позитивним для дитини, коли вона розпочне навчання у закладі.

Запроваджена нами програма Переходу складається з двох частин, кожна з яких на аркушах має певний колір і містить ряд заходів притаманних саме цій частині програми.

І частина програми Переходу (на зеленому тлі) – містить план заходів для учасників освітнього процесу на етапі переходу дитини від закладу раннього втручання до моменту зарахування її у заклад дошкільної освіти.

ІІ частина програми Переходу (на рожевому тлі) - містить план заходів для учасників освітнього процесу на етапі переходу дитини від моменту зарахування її у заклад дошкільної освіти до повної адаптації.

Відповідно до програми Переходу та ІПР ми змінили розвивальний простір у групі, а саме: облаштували меблі у групі для безперешкодного пересування дитини; видалили високі поріжки при вході /виході з групових кімнат, спальні, туалету; облаштували поручнями дитячий унітаз для самостійного відвідування дитиною туалету, і це не заважає всім дітям користуватися тим самим унітазом; зробили дерв’яну підставку під ніжки дитини для збереження її постави під час сидіння.

На початковому етапі впровадження програми Переходу була проведена робота з педагогічним колективом закладу щодо ознайомлення зі змістом інклюзивної освіти, її метою, завданнями. Проведено ряд семінарів та консультацій з тематики психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими потребами в освітньому процесі.

Велика підтримка фахівців Інституту раннього втручання, їхні рекомендації допомогли кардинально змінити вектор взаємодії педагогів з особливою дитиною. Наприклад, порада психолога вихователю групи - якщо дитина впаде і може самостійно піднятися або попросити про допомогу, то вихователю не потрібно хвилюватися з цього приводу, весь час супроводжувати дитину, опікуватись, нависати - треба дати дитині можливість та способи діяти самостійно - йти на контакт з однолітками, долати труднощі, перешкоди тощо.

У процесі впровадження програми Переходу з працівниками закладу проведено ряд виробничих нарад про специфіку роботи з особливими дітьми. Організована робота з батьками: упродовж року були проведені групові батьківські збори, на яких їх ознайомили з терміном «інклюзивна освіта», специфікою цієї освіти. За допомогою анкетування були вивчені соціальні запити батьків, стан психологічсного комфорту дитини в сім’ї.

Також проводилась просвітницька робота з батьками з даної проблеми за допомогою наочно-інформаційного матеріалу, консультативна робота з батьками за участі фіхівців Інституту раннього втручання.

Всі ці заходи дали змогу об’єднати батьків, дітей, педагогів, працівників і громадськість та проникнутися проблемою толерантного відношення до дітей з особливими потребами.

Таким чином, окреслилась модель освітнього толерантного середовища в нашому закладі – як формула успіху та умова ефективного впровадження інклюзивної освіти.

МАТЕРІАЛИ ПРОЄКТУ:

• Презентація ПРОЄКТУ "Розвиток моделі переходу між системою раннього втручання і дошкільною освітою на прикладі двох регіонів України"